Як твої на вершині літа,
Дошкуляє тоді самота.
А душа так і прагне в політ,
Хоч тобі восімдесят п,ять літ.
Серце каже:політ відклади,
Залиши на землі ти сліди.
Бо не вернеш літа вже назад,
Та і сила твоя йде на спад.
Поспішати не треба тобі,
Все життя йде і так в боротьбі.
Що чарують тебе небеса,
На землі яскравіша краса.
Збiрка-Вершина лiт, до 76-го вiрша, моя доля
© Copyright: Владимир Солошенко, 2019
Свидетельство о публикации №119112003301
Свидетельство о публикации №119112003301
Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.