Так хочеться вже спокою та миру.
Душі і розуму затишного життя.
Не перекроювати віру і довіру.
Не перетрушувати попіл і сміття.
Не вибирати – воля, чи – недоля.
Бог дарував всім волю вже з основ,
Щоб панувала – воля! Не – сваволя.
Добро перекривало горе й кров.
Так хочеться вже тиші… і молитви –
В подяках... їх, так мало! на рахунку.
Світ переповнили незрозумілі битви.
Всі, на колінах, у проханні порятунку.
Так хочеться вже спокою… та миру.
18.11.2019 р.
Так хочеться вже спокою та миру
© Copyright: Катруся Степанка, 2019
Свидетельство о публикации №119111805397
Свидетельство о публикации №119111805397
Рецензии