Ещё осеннее. Рус. бел. укр

На бытия нанизывая нить
Предзимних дней рубины и агаты,
Желанья нет и прав сейчас винить
То, что тобой заведомо распято.

Но так горчит в живой крови калин
Всё сокровенное, что было свято,
Как дуб нагой в тоске - ты с ним един,
Хоть и одет в пальто аристократа.

Вечерний мрак упал в сутулость плеч,
Агаты все рассыпав под рябиной...
К чему бессмысленность наивных встреч?!
Не греют сердца твоего рубины.

17.11.2019     Ядвига Довнар(Курьянович)


Пераклад на беларускую мову:

Яшчэ асенняе
************

Нанізваю на нітачку жыцця
Асенніх дзён агаты і рубіны.
Пачуцці ўкрыжаваў... Які працяг?!
Ды нельга пра балючае няспынна.

Але ў калін  крыві гарчыць жывой
Тым асабістым, нашым, светлым святам...
Самотны дуб без лісця - вобраз твой,
Хоць апрануў ты плашч арыстакрата.

А вечар цемрай горбіцца між плеч,
Рассыпаўшы агаты пад рабінай...
І сёння сэнс губляецца сустрэч -
Пагаслі твайго сэрца ўжо рубіны.

19.11.2019   Ядвіга Доўнар(Кур'яновіч)


Нанизанi на ниточку життя : http://www.stihi.ru/2019/11/20/17
*************************

Мирослава Стулькивская

Нанизані на ниточку життя
Осінніх днів агати і рубіни.
Тобою розіп'яте почуття...
Хоч і нема ніякої провини.

Але гірчить в крові калин живій
Тим особистим, нашим, світлим святом...
Самотній дуб без листя - образ твій,
Хоч одягнув ти плащ аристократа.

А вечір в тьмі сутулиться плечем,
Розсипавши агати з горобини...
Для чого нам ці зустрічі іще?
Не гріють серця вже твого рубіни.