Чомусь замовкла скрипка

Чомусь замовкла скрипка... Не лунає
Мелодія  натхненна й чарівна,
Щось душу їй тендітну розтинає,
Засумувала змучена вона.

Були ж часи, й на мить не замовкала,
Їй в ритм,  пливли хмаринки в висоті...
Тепер опалим листячком припала, 
Зажурена й забута в самоті.

Ти не журися, скрипко, все минеться,
На зміну суму - радість прийде знов!
Почуєш, як в тендітне щире серце,
Нечутним  кроком увійде любов.
~ДЛВ~


Рецензии
Оригінально... Точно, як в житті...
Сподобалось!
З повагою

Богдан Дольян   06.07.2020 16:53     Заявить о нарушении
Дякую, Богдане! З життя і написано)
З повагою Любов

Любовь Дуля Шевчик   06.07.2020 17:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.