Чи довго буде це тривати?

Чи довго буде це тривати?
Чи довго має бідна мати
Терпіти біль оцей жагучий,
Який пронизує і мучить
Всю душу й серце полонить?
А чи прийде чудова мить,
Коли повернешся і знову
Все стане на свої місця?
І ти прийдеш до обійстя
Із каяттям й низьким укліном,
І навіть впадеш на коліна,
І будеш каятись-просить,
Щоби тебе змогли простить.

       Що робиш ти? Скажи, для чого?
       Яка попереду дорога,
       Тебе чекає? Ти не знаєш...
       В майбутнє ти не заглядаєш.
       Адже у тебе є насіння,
       Що в душі їхні ти посієш,
       Сама відставши від коріння?

Про це лиш знає тільки Бог.

       Чому ж так швидко все минулось?
       Невже тобі усе забулось?
       Любов, Турбота, Доброта
       Були у тебе. Та літа оті майнули.
       Невже ти, справді все забула?

Та Головне - Батьків своїх.

Пролине час - прийде відплата,
Ти можеш вже її чекати.
Чому й за що вона тобі -
Ти будеш думать у журбі.
Я ж допоможу пригадати,
За що страждала твоя мати?
Чому ж ти так усе сприймала,
Не цінувала те, що мала?
Все завжди легко діставалось
Важкою працею батьків.
Гріха геть зовсім не боялась,
НЕ КАЯЛАСЬ,  не сподівалась,
Що все не просто у житті.


                Лютий 1995