.краплею смутку знову цей дощ по склі
тихо так спадає важким спомином,
пам"ять знов нагадує про дні тії німі,
і думки десь знову лиш про це - "нескорений"..
.подихом осіннього дощу листям відлітає вдалечінь
все те щастя, що нам небом дарувалось,-
десь далеко там, у світлую ту велич-височінь
якось неочікувано все воно безповоротно обірвалось..
.тихим спомином, в якому все наше минулеє життя
знову лиш дарує крихти тої вірності й любові,-
далі жити треба, та без тебе - це ніяк не каяття,-
все важливе, що пов"язане з минулим - воно лише з тобою..
r810220
краплею смутку знову цей дощ
© Copyright: Рэйнни, 2019
Свидетельство о публикации №119111406298
Свидетельство о публикации №119111406298
Рецензии