Ой, як із Чернігова
Люд-людський гнали,
Виганяли-гнали
До самого сходу.
Гнали-виганяли
Татари-бусурмани
Із кривими шаблями
Та чорними конями.
Із кривими шаблями,
Страшними конями
Віру Православну
Копитами потурали.
Палали окраїнні землі,
Та міста палали -
Стогін-плач великий,
Як дим в'ється.
Стогін димом в'ється
Над землею рідною.
Опадає калина,
Да колос житній сиплеться.
Колос житній сиплеться:
Нікому збирати.
Над землею спустошеною
Ворон чорний літає...
Ой, як iз Чернiгова
© Copyright: Андрей Скибинский, 2019
Свидетельство о публикации №119111306236
Свидетельство о публикации №119111306236
Рецензии