Осквернена душа наша i совiсть,
Доброта, вiдвага, чеснота зiв’яли.
Бандита геросм величасмо,
Сво!х синiв йому на виучку вручасмо.
Покотились по державi крадiжки
Та вбивства, бо сповнились вони
Лихих звича!в, всяко! неправостi,
Стали богоненависниками,
Стали безсердечнi. Укра!на
Годувала, ростила сво!х синiв
На благо свос, а вони, шукаючи
Поживи, вiд не! Вiдвернулися.
!! духовний хлiб !м не до вподоби,
Бо вiд слiз солоний, а !м пiднесли
Солоденького на тарiлочцi
З кайомочкою блакитненькою,
Тепер !м не Укра!на, а солодощi ненька.
Ми б могли з Укра!ни сотворити
Райский сад для Бога, а сотворили
Пристол для диявола.
Як бiду, що самi на себе накликали,
Сво!ми ж зусиллями випликали,
Вiдвернути, свою кра!ну, свою
Рiдну Укра!ну, собi повернути.
Боже, Боже прости нерозумних,
Прости нас невмiлих, на нас,
Грiшних, прояви милiсть Твою,
Прими нас блудних.
Якщо Бог карас, розуму лишас
© Copyright: Светлана Логвиненко, 2019
Свидетельство о публикации №119111305451
Свидетельство о публикации №119111305451
Рецензии