Уже выросла

Христина Кравчишин "Лірика душі"


Вже виросла... Тепер ціную миті:
Смакую ті, що в радості прожиті!
А ті, коли сумую, відпускаю!
Вони не варті сліз моїх! Я знаю!


Вже виросла... Тепер ціную тишу!
Свої думки й бажання в ній колишу!
Я слухаю її! Я в ній купаюсь!
Я для життя у тиші надихаюсь!


Вже виросла... Ціную час з батьками!
Обійми тата, тепле слово мами!
Підтримку їх, розраду їх, терпіння,
Безмежне і найвище розуміння!


Вже виросла... Тепер ціную світло!
Люблю, щоби навколо все лиш квітло!
Вже виросла... Та мрію, як дитина...
І цінність ту втрачати не повинна!


                ******


             УЖЕ ВЫРОСЛА

Выросла и поняла… Мгновенья свиты!
Смакую те, что в радости прожиты!
А те, которые печалят – отпускаю!
Они не стоят слез моих! Я знаю!

Уже выросла и тишину лишь величаю!
Свои думы и желанья в ней качаю!
Я слушаю её! Я в ней купаюсь!
У тишины, сил жизни набираюсь!

Выросла уже, чтоб дорожить отцами!
Папу обнимаю, слово теплое от мамы,
Утешенье их, поддержку и вниманье,
Бескрайнее и чуткое, их, пониманье!
               
Выросла… Теперь ценю лишь свет!
Когда всё вокруг одето только в цвет!
Выросла, а все ж, мечтаю, как дитя…
И ценность ту утратить, мне нельзя!