Музики новий мотив
На полотно листопада, останнього тижня,
Осінь з морозом, нанесла фарбів білила,
І під моїм вікном, знов оголена вишня,
Від холодних дощів - оловяні сльози пролила.
Сніжинки, як пух, гріють ілюзію буднів,
Знов зима мене взяла до себе за бранку,
Заварю з липи чай, простудилась у грудні,
Заколишу свій сон, дотягну колискову до ранку.
Знову січень – художник, зовсім іще юний,
Білим бісером тче скафандру ріки,
На ріллі сніговій домальовує дюни,
Зими грізної залишає почерк руки.
Знову осінь й зима мої лічить роки,
Ніби я не жила, лиш палила мости,
І крадеться вже старість, я її чую кроки,
А я пишу і пишу, своїм веснам листи.
А я пишу й малюю липневі світанки,
І душа молодіє, хоче знов зацвісти,
Бо серце поета, має свої забаганки,
Щоб душа народила, музики новий мотив.
Автор; Н.П.Рубан.
Свидетельство о публикации №119111206958