Пiсня про мову

В тому, певно, є й моя провина,
Що для тебе був не кращий час…
Рідна мово, мово журавлина,
Повертай із вирію до нас.

Ми з тобою летимо по світу
Дарувати радість і добро.
І слова святого  Заповіту
Прошепоче сивий наш  Дніпро.

Посміхнеться радо на Чернечій,
Сприйме все, як запізнілий дар.
І розправить він козацькі плечи-
Наш одвічний оберіг Кобзар.


Рецензии
Использовали эту мову западные кураторы Киева на полную, взрастив русофобию в душах носителей её. Вот и льётся теперь кровь двух братских народов.

Раиса Болюх   07.10.2024 14:09     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.