ПІЗНІЙ БЛЮЗ
Так буває…люди зоріють,
Поринають в безодню мрій.
Відшукай у собі надію…
І кохання в собі відкрий.
Відшукай в тій безодні мене,
Серед тисяч зірок знайди,
І бажання хай буде шалене:
В рай закоханих відведи.
ПРИСПІВ
Одягну я білу сукню,
Намалюю зірку свою,
Каблучком по паркету стукну,
Затанцюємо,як в раю.
Обійми мене ніжно- ніжно,
Малинових торкнися вуст.
Покохати тобі не пізно,
На кохання твоє озвусь.
Як востаннє,квітне кохання.
Наче пізнє воно дитя.
Підбираю слова зізнання,
Бо в минуле нема вороття.
Свої мрії довго леліяв,
Мене ти в безодні знайшов.
Але сумнів мені навіяв…
Розбуди те бажання знов.
10.11.2019 р.
Пiзнiй блюз
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119111009066
Свидетельство о публикации №119111009066
Рецензии