ЛистОпад нагадає падолистом,
що, наче листя, і рокИ летять...
Калина вихваляється намистом
і бусинок у ньому - шістьдесять(!)
Коралі ці - немовби рахівниця
усіх твоЇх минулих днів і літ...
Хоча в руках у долі - лиш синиця,
та журавлиним є - душІ політ...
Ти здатна сонцем Осені світити,
одАрюючи лагідним теплом;
бо тільки серце вміюче любити,
насправді є душевним джерелом!
Соромитися віку не вартує -
у мудрості стоЇш ти на межІ.
Хай вітер шістьдесять свічОк задує;
попЕреду - сторічні рубіжі!
Дай Бог тобі здоров'я їх здолати,
щоб дочекатись прАвнуків могла
і наостанок - палко закохатись,
напнувши у нірвану два крилА...
Хай мир гніздИться у твоїй оселі,
хай щастя не спиняється потІк...
Щоб спогади залИшились веселі,
хай неповторним бУде кожен рік!
08/11/19/
Ользi Папушак до ювiлею на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2019
Свидетельство о публикации №119110800640
Свидетельство о публикации №119110800640
Рецензии