И в осень цветёт... Людмила Скирда

Вже осінь. Ще спокусливо цвіте
Рожева айстра на чужім балконі.
Ще вулканічність жовтня на припоні,
Вже елегійність вересня гряде.

Я думаю: в яких краях і де
Життя торкне мені морозом скроні?
Ще квітне айстра на чужім балконі,
Вже снить весною дерево руде.

Тож заздрю древу, що й на схилі віку
У травні вибухає юним криком.
І чує спрагу в кожному листку.

А чи не так діла малі й великі
Залишаться по кожнім чоловіку
І проростуть крізь смерті тінь хистку.
©. Л.Скирда


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


И в осень соблазнительно цветёт
Коралловая астра на балконе
Чужом…Взрыв октября приостановлен,
Но элегичность сентября грядёт.

Я думаю: а всё ж сезон, прозрев,
Сожмёт виски морозом алебастра.
Цветёт, однако, на балконе астра.
Весною грезит крона у дерев.

Завидую, кто и на склоне века
Набухнет в мае свежим новым криком,
Листка зародыш свой покинет плен.

Не так ли и дела, столь многолики,
Пребудут памятью по человеку:
Качаясь, тенью прорастут сквозь тлен.