Неосяжне

                НЕОСЯЖНЕ

В житті буває дещо гірше, аніж смерть…
Існує й ліпше за життя, непізнане ще нами.
Людство на обрії, де вічна коловерть,
Крокує самовіддано незнаними шляхами
Крізь гріх первинний, знурений у тремт
Й в холодну цноту жаху, всіяну страхами
І зернами оновлення. Приреченість ущент
Буття розчавить кожного розпоміж небесами
І облизнеться враз. Земне ж все – в шкереберть
Невідворотно у незвідане. І зчезне манівцями
У космос несвідомого. Змолочене на дерть
Осяжне в час згодується. У млі із забуттями…

                Павло Гай-Нижник
                7 листопада 2019 р.


Рецензии