Блискавицi серця lxxxiii, за кроками думок

1.

кроки день пасе
в мертвих брижах
посмішку несе
погляд хижий
бавиться в сльозу
ледь помітну
армію озув
що на мітлах
очі
мов зима
вбивча ніжність
біла сулема
вже запізно
братися за ніж
чи за розум
в міста казані
смог
і грози

бродить
і шипить
вар емоцій
ллється
через мить
все пророче
і забутий бог
блиску й грому
повертає борг
жриці втомі
пару блискавиць
за молитви

2.

тліє горілиць
тіло битви
в пролежнях війна
безпросвітня
ні чужий
ні наш
перелітний
часу божий птах
та не голуб
душу облітав
чисте поле
там
нема хрестів
небоколих
а вітри
прості
грані болю
там
безликий гнів
не обняти
кривду у вогні
поховати
не злічити ям
і окопів
Боже
чи то я
чи вже попіл

3.

затулити день
і не видно
світла де-не-де
тінь єхидну
голова в піску
серцю любо
не йому
ку-ку
скаже згуба
та крадеться
сміх
у легені
в небі злому змі
змій зелений
а де прив'язь
там
поле зору
рукотворне
та
щирість хвора
не спинити
спин
що не стіни
слів нема
не спи
батьківщино

4.

вирізано суть
прикрі кадри
хрестики несуть
цвинтар - згарда
тисячі намист
розійшлося
поступи зими
у волоссі
що не день
то плач
голосіння
ні тобі
пробач
ні прозріння
лиш гучний бенкет
по узбіччю
з горем тет-а-тет
тільки відчай


5.

вивихи думок
перекрутиш
перемелеш крок
у забуте
вивісиш нутро
мов білизну
ось тобі патрон
на три тризни
залп угору
плі
як ранима
грудочка землі
побратиму

6.

до плеча
плече
ми багаті
мужністю
й мечем
добробатів
пнеться
із руїн
майоріє
право поколінь
на надію
віру
слово п'є
і світліє
щось було
щось є
щось не тліє

7 Листопада, 2019