серед осінніх сірих днів,
можливо дотиком перлинним,
не доторкнусь, я не посмію, ні,
-лиш гляну, крізь вікна щілину.
але ж нема в мені вини, нема,
чому ж гірчить до нині,
коли ж розвіється туман,
туман провини?!
я знов промінчиком у сні,
прилину.
Серед осінніх сірих дні,
у твою днину
серед осiннiх сiрих днiв
© Copyright: Галина Би-Локур, 2019
Свидетельство о публикации №119110705476
Свидетельство о публикации №119110705476
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.