/сплетіння строк, страхів й думок../
Чи знаєш ти, як ця війна болить?
У сердці, в потаємному куточку...
І підло так, по - трошечку кровить,
Надію розриває на шматочки.
Чи знаєш ти, як холодно вночі?!
Хоча всередині усе вогнем палає...
Почуй, Всевишній! Сжалься! Не мовчи...
Чи є ти там, тепер ніхто не знає!
Як темно стало, спокою нема,
Та попри все не йдуть на очі сльози...
І б'є під дих статистика сумна -
Нема весни, тепер лише морози!
Чи бачиш ти, що діється щодня?!
Як зовсім молоді крокують в небо..?
Молитися? Кляне ж тебе рідня!
Ти ж не сліпий! Чи в цьому є потреба?!
Не чуєш?! Та чи варто вже кричать
Туди, де тільки шепіт розуміють..?
Але не маю право замовчать,
Коли твої сини найкращі гинуть...
***
© Copyright: Яна Че, 2019
Свидетельство о публикации №119110607313
Свидетельство о публикации №119110607313
Рецензии