Вітер піднімає хвилі
наче крила,наче крила.
Їм так хочеться злетіти,
та не сила,та не сила.
Він жбурляє їх в безодню,
підкидає до небес.
Завиває ніби вовком,
море то мільярд чудес.
Так і я злетіти хочу
та й на крилечках любові
і нектару її пити,
і купатись в її слові.
Думи мої, думи мої,
у пелюшечки сповиті,
підростайте і міцнійте
щоби швидше в світ летіти.
Бо думками,лиш думками
я пірнаю в світ любові.
На душі печалі камінь
і від сліз шалена повінь...
Вiтер хвилi пiдiймаэ
© Copyright: Левиа, 2019
Свидетельство о публикации №119110507478
Свидетельство о публикации №119110507478
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.