Подумки
колоніального Хуста.
Люблю спостерігати
за містом гомінким.
У нім як на долоні -
що відбулося з ким.
Багаті і щасливі
трапляються мені.
А он - ховають очі
голодні і сумні...
І - біль стискає серце.
І подумки мета -
від нинішньої кривди
звільнити всі міста!..
Листопад 2019
Свидетельство о публикации №119110307874