Не б йтесь!

        Не бійтесь!

                Господу Слову
                як на Голгофу продираюсь
                присвячується



Храм душі храм мистецтва
і храм Христовий
естетика
і вище
естецтва
Бог втрясе це
любиш земне?
продерся б серцем?
своїх забирає своє —
        от! і все це...



І чари любиш?
І не вип’єш чарку?
Яничарство, Господи,
це мистецтво чару!..



Але в Господа й тормоз...
не роздерся б я в кров
щоб кохати
кохати
й кохати

Дух Христів

не спромігся б

за серце пірвати! —

я не міг би і взнати!




продерись і крізь це
ха! маленький Пушкін
видавався б великим
як любив — то не міг він писати:
був «глупцем»...


Божа Мати!
це б не Ти —
як я міг би Тебе так пізнати?
й всю Любов так Христову приймати?
Без любові — хто зміг
що писати?
Й що — писати???
Півпланети — це кров
й це любов...



бо як дух! — то й любов!

Бо як дух не піднявсь —

хто б побачив що? —

й що в серці мати??
терпка горизонталь? слизька горизонталь?
А Господня глибінь!!?
Продерись же крізь все це
й обдерешся!
і ти — в крові
й ти цілуєш
Господа Ісуса
Христа в серце!

29.10.2019,
в лісі