Людмила Юферова. Ты одинокий, но могучий мой сосед
Перевела с украинского языка Инесса Соколова
*
Грустит мой верный друг, заброшенный народом,
Деревья мокрые в растрепанных пальто.
Листва опавшая багровым хороводом
Покрыла сплошь асфальт, что осенью должно.
Какая тишина в моём любимом парке,
Тоска пришла к вернувшейся в своё гнездо.
Хвоя от дождика набухла спозаранку,
Вот рыжей белкой солнца лучик – повезло.
О, мой любимый парк, твои знакомы тайны
И боль большая от несбывшейся мечты.
Во снах приходят ветви, грустью ранят,
Ладони лип, берёзок нежные черты.
И лавочки твои, и шутки юных нравятся,
Петуний летних серебристый звонкий смех…
И дружба елей, взрослые красавицы,
В роскошных кронах их печаль качать не грех.
Обидно, что заброшен, отказались люди…
Осталось осенью им всматриваться вслед…
Спи, мой хороший, спи! Придёт весна, разбудит.
Ты одинокий, но могучий мой сосед.
---
Оригинал
http://stihi.ru/2015/09/08/9566
*
Парку мій, парку, занедбаний людом і часом,
Здмухують роси дерева з розхристаних пальт.
А під каштанами листя червленим паласом
Густо вляглося на мокрий схололий асфальт.
Парку мій, парку! Яка таємнича мовчанка
Сторожко дивиться в душу з пустого гнізда!
Хвоя набрякла опісля дощу на світанку,
Сонце сховалося в гіллі, як білка руда.
Парку мій, парку, я знаю твої таємниці,
Плачу від болю твого і нездійснених мрій.
Знаю, що парость ночами смарагдова сниться,
Юні берізки і липи в долоні твоїй.
Лавочки сняться і зграйки веселої юні,
Літніх петуній сріблясто-розливчастий сміх…
Тільки натомість дорослі ялини-красуні
Сум колихають у вітах розкішних своїх.
Парку мій, парку, тебе відцуралися люди…
Ти тільки осені пильно вдивляєшся вслід…
Спи, мій хороший, весна тебе знову розбудить,
Мій величавий, такий одинокий сусід…
Свидетельство о публикации №119103105608
Потрясающий перевод.
Спасибо Вам огромное.
Дмитрий Ахременко 10.11.2019 17:43 Заявить о нарушении