Признание
Бо безтямно згориш в персеїди серпневої ночі.
Доторкнешся розпеченим тілом землі
І піднятися вже не захочеш.
Так кохати – болить...
Третій рік ні рядка, вічний лютий надворі і в ліжку.
Ти від мене утік. Я мабуть не така...
Та про це не жалкую ні трішки.
Так кохати не всім,
Слава богу, дано, особливо, якщо не взаємно.
Час накрапав гіркої цикути в вино,
Та на спокій чекати даремно.
Не помру, хай там що!
Поки не відболить. З пекла розпачу - помах до раю.
Я зустріну тебе на життя, чи на мить
І зізнаюсь, що все ще чекаю.
Свидетельство о публикации №119103104334
... Ты так редко гостишь в моих снах.
Я, вчера тебе приснился в прицеле,
не разлука между нами, война.
Алексей Матвеев-Термезский 08.03.2021 00:52 Заявить о нарушении
А все ж могло і збутися і статись.
В тім місті, все бувало за роки...
Та врешті - лиш букет у серці статиць*,
зів'ялих мрій і запах їх п'янкий:
усе, що залишилось нам у спадок.
Бо не наважились злетіти, не змогли...
Гуляє інший хтось весняним садом.
А ми йдемо-йдемо у край імли...
Натали Бугаре 16.03.2021 10:49 Заявить о нарушении
Натали Бугаре 16.03.2021 10:50 Заявить о нарушении