Хай плаче дощ,біжить по вікнам й криші.
На ганок забігає й під поріг...
А я люблю...коли в нас квітнуть вишні.
Іще люблю...щоб під ногами сніг.
Як сонце сходить,річка хвилю гонить.
На березі та на траві роса.
Безхмарне небо.Чисте,майже голе.
У думах? Чи у серці,ця краса?
Чи бачить хто...як смутком заполонить?
Чи чує хто...стражданням лине біль?
Тож хай...нехай,туманами огорне...
Мов...огортає щастя,-звідусіль.
(Понкратова.О.В.)
Хай плаче дощ
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119103102945
Свидетельство о публикации №119103102945
Рецензии