передподих снiгу
у ранку двері б'є неспішно,
світанку тихий дзвін
дрижить в туману
густих лапах,
на грані кольорів білих медів
зітхає сонце
переможно
обережно,
крОки легкі свої на землю позначає підмороженим повітрям,
я відчуваю колючки, неначе криги,
босими ногами*,
до зустрічі зимИ
залИшилось якоїсь мо**
розпухшої півднини листопада
08.00
30.10.2019
* люблю ходити босою по траві зранку
мо** - може(не люблю цю розмовну версію з пів слова)
Свидетельство о публикации №119103002489