Саламандрове

Текст витримав пал, а світлинка й наступна формула вже і їм на виріст: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!
 
                в огнях й очищення знайшли,
                і певність слів, і справ належність;
                кому там як, мені в бентежність...
                й сіль, — з довго жданної сльози?

                сіль в не знайомий досі смак:
                й горб сам розпрЯмився на крила;
                й старенька Ненька наша мила...
                теж, — й при сльозі, як всяк бідак??

                нам, саламандрам, — чи згорать?
                розкладемО ж вогні й під нори??
                на шир степів, заввишки з гори???
                й життя б чистіш — в огнях зачать!!!

Не все б стерня при публікаціях — з булих відгуків на «Саламандрове» (Юрий Зозуля), та моє їм Будьмо:

Згоден. Дякую. З пов.
Звичайно пам"ятаю, Юрію. Заходьте ще на вогник. З повагою.
Игорь Ярин   13.06.2017 

Приєднуюсь до вітань! Сподобалось.
Будьмо, авжеж!
Серез   15.05.2016

При слові, й вмєстослАвіє най повіє: Іхтамнєту ідут по свєту; ім, вродє, нємного надо...

                в чиряках із крові з гноєм
                та країна блуду й воєн:
                а вєлікій тот язык
                з того ж лыка в'яже лик! (з лыка — себто, з луб'я?)

                вуха зглуха б'ють у дзвін,
                в тім же роті той же тлін;
                повні з верхом рот й сам він:
                каїн, путін... один хрін!! (а хрєн с рєдькі так і нє слажє??)

                на ті дУші небагата, (ой, бо дУші о дні: й одні заГАДочні???)
                та релігія розп'ята;
                а що згавлене геть все —
                звідти їх вже скрізь несе!!!