ДВА МОЇХ КРИЛА
Я не знаю, як на світі
в самотІ б жила?
Але є у мене діти —
два моїх крилА.
Два синочки ясночОлі,
янголи мої,
Ви і в радості, і в горі
зАвжди при мені.
Ми із татком вас ростили
змАлечку в труді,
Спортом гартувАли сили
в рОки молоді.
А літА пливуть так швидко!
Татка вже нема...
СивочОлая Лебідка —
я тепер сама.
ТАне сила, слабнуть крила,
у душі журА,
Та мене не залишИли
два моїх орла,
Той лівОруч, той правОруч —
підняли в політ!
Ви — моя розрАда, пОміч,
ви — мій білий світ!
Богу дякую в молитві,
дав мені в житті
І святого чоловіка,
і синів святих.
Не живу самОтньо в світі —
Господу хвала!
Є у мене гарні діти —
два моїх крила!
21.01.19
На фото я и мои сыновья, 02.11.2019
Два моих крылА
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2019
Свидетельство о публикации №119102903822
Свидетельство о публикации №119102903822
Рецензии
Все, що вклали в синочків, тепер повертається сторицею...
Щаслива старість!
Нила Волкова 30.10.2019 18:59 • Заявить о нарушении
Щаслива старість!
Нила Волкова 30.10.2019 18:59 • Заявить о нарушении
Думаю, що тут грає свою роль і наше ставлення до батьків: і я, і Петро Ілліч завжди і в усьому старалися допомогти, підставити плече. А діти змалечку все запам'ятовують.
З осіннім сонячним вітанням,
Людмила Киреева-Силенко 30.10.2019 21:43 Заявить о нарушении
З осіннім сонячним вітанням,
Людмила Киреева-Силенко 30.10.2019 21:43 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.