Дзв нка печаль
Печаль за світлою Любов’ю!
Вже з серцем розтопленим
й з болем!
і десь багато слів — і що?
їх тягне в очезаглядання
й — тремтять —
Боже, храни кохання
Боже! де Ти це ми
де Ти і ми палання
й тремтять —
а ось слова —
це загасання??
...Та говоріння серцем!!
можна нам
розпалювать чекання!
Боже — вірне Око!
А ви зробіть півкроку
від мороку
й мороки
ох я за ногу потягну —
й верну всіх
в Небо
і в поезію верну!!
28.10.2019
Свидетельство о публикации №119102903587