Я – літо ще,а ти вже,друже – осінь,
Роки твої у зиму стелять путь,
Хоча в душі ти – літо ще і досі…
Роки тебе в полон ще не беруть.
Я – літо ще,ти – з осінню в обіймах,
Я квітну ще,мов квітка запашна,
А ти у осені,неначе…наче в приймах…
Я літом ще побуду допізна.
Я – літо ще,а ти в осінніх барвах,
І скроням твоїм срібла додалось.
Я – літо ще , в лілеях і у мальвах,
А твоє літо сплило,відбулось.
Я – літо ще,я ще роса ранкова,
А ти вже,друже,вранішній туман.
В твоїх обіймах стану загадкова,
Відчую я п’янкий душі дурман.
Я – літо ще й душевна насолода,
Я – скрипка ще, а ти…а ти – скрипаль.
Така скрипалю літня моя врода,
Та скрипку ще не змінюй на рояль.
27.10.2019 р.
Я - лiто ще
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119102708346
Свидетельство о публикации №119102708346
Рецензии