З брыльянту vа увэсь маjн гараскоп

Я знаю:  гараскоп моj нічево!
Ну, нічево а ні суліт дурнова v.
Ты тількы добырысь хоть до Янова –
Укмэныш, ек хтось вышыбэ рыбро.

Я знаю. Віру. Будэ торvыство.
Колы но седуть на моі помынкы.
Ведь я построіф навыть онь в7 дом,
Хто хочэ, прагнэ за мынэ молытысь.

Плямяннікы ні плямкы v мні на лоб.
Ані усі сікут лі, где б наvывы.
Розjідуця – і ты ісчы jім слівкы.
Бо как гэто, шоб дедько ны баксов.

А я ведь думал, будэ гондэ хтось.
В музеёвы моёму, ну, робыты. 
Да, відно, но готовыть хтось потоп.
Коб но хучіj дідко кудысь подівся.

Да, гэтак мні колыся і прыснылось:
Дно гозыра. Буль-буль – оглы кудоjсь!
І сонцэ но всплывае над водо.
І був такыj староста – Головніцкыj.

...ну, так: дэсь бігав за якось сподныцё v


Рецензии