БУДьМО! Й УСIМ БУДЕ

Різні малослів'я, найперше мирне-живе-любляче... До життя та слави Неньці й вірним Її Дітям:

не блукай, не шукай на край-світі;
вони поруч, бігме, й завше в квіті:
твоя ясочка й ваше кохання...
не марнуй же жадання в зітхання!!!


А що на війні НЕ ЯК на війні... На скрушний факт сусідських божевілля та агресивного сказу:

й сліпим видніє:
вІй вІйни вІє;
крів п'є — хміліє?

тьМы мОрок тліє:
в бур'ян шаліє;
язык й.. — чужіє??

про те й розмова:
й свята ж обнова;
Рідніє — МОВА!!!


Ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня... На гнійне російськовійне:

Іхтамнєту ідут по свєту,
їм, вродє, нємного надо...

смерть й "братерським" окупантам! —
скрізь і влізь!! — а паханам хана і там!!!


Вірш сам складається з вір: лиш дописуєш "ш"... Аж ось й гірш за вірш:

чорно волі в полі...
вороннЯ обсІло!
мало вдома долі —
нашої вкортіло!

упирям, упитись,
конче треба крові??
а своєю вмитись,
залягти де в рові??

доки й перетліти:
в чорнозем; на совість!!!
"міром" війн — й не бздіти!!!
й крапка на ту повість.