Скло
В тобі вбачаю власний страх.
Ти душиш лівою рукою,
відмовившись від звичних благ.
Ти не людина - птах.
Тому й мені не по зубам.
Так ломить, що зриває дах,
Ти пробива мене до ран.
Ти - не тиран.
Та в людях ти вбачаєш зло.
Я потону.
Ти - океан.
Прозора крига - майже скло.
26.10.2019
Ужгород
Свидетельство о публикации №119102600969