Де синії гори й могутній Черемош,
Де вітер гуляє в верховітті дерев.
Туди ми поїдем,туди ми підемо,
Там чуєм у повінь Дністра гучний рев.
Де синії гори торкаються неба,
Де на скелях високих гніздяться орли.
Їхать у край цей – для душі є потреба,
Хоч безліч разів у цім краї були.
Де синії гори потонули в тумані,
Де гірськії струмки все невтомно дзюрчать.
В цім куточку країни – краса на світанні,
Й про красу цього краю усім треба знать.
Де синії гори й полонини зелені,
Де смереки й ялини височіють в лісах,
Де пісню співа соловей на калині,
Де ліси і поля,наче в змійках, в стежках.
Де синії гори ,чабан і отари,
Трембіта про себе дає завжди чуть,
Де вівці заходять на ніч у кошари,
Де ріки гірські свій початок беруть.
26.10.2019 р.
Де синii гори
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119102609670
Свидетельство о публикации №119102609670
Рецензии