Барвистий падолист
Сідлає фарбного коня,
Шляху не знаючи назад,-
Летить галопом навмання
Віщує він – на віражі, -
Осіння сяюча пора
Уже крокує до межі,
Чемно з природного двора
Тож скрізь – барвистий падолист
З осіннім килимом живим,
Його встелив чаклун-стиліст
З тим оберегом золотим
У вершника є справжній хист,-
Закарбувати цей пейзаж,
Наповнити чудовий зміст
Творіннями, як репортаж…
Бо осінь гронами калин,
Жовтогарячим покриттям,-
З прикрасами, як той бурштин
Та з ювелірним здобуттям
Поки не зійдуть міражі
У темряві на небосхил,
Блищатиме як вітражі
На сонці листобарвний пил…
26.10.2019р.
Свидетельство о публикации №119102606637
В саду резвится малышня.
Златой деревьев листопад,
Осенних ветров беготня.
Трубят они на вираже:
- Осенняя пришла пора.
Стоят деревья в неглиже,
Наводим мы красу двора.
Прекрасен осени пейзаж,
Волшебна красота лугов.
Открыт природой вернисаж,
Чудесна радуга цветов.
Велик у осени талант:
Ей быть, по сути, золотой.
Чудес божественных гарант -
Гордится осень красотой.
Манит весь мир красой калин,
Оранжевостью облепих,
Свой, получив адреналин,
Не знает прелестей иных.
Олег Черный 24.01.2020 18:20 Заявить о нарушении