А на С-К, десь далеко від хати
Відкупорив «сливової» добру склянку
I з ранньою хмарою пив я у загати.
Як воду п'є ранній кочет з ранку
I ось, на цій межі, моє двоножжя
Вином бродило, дозрівало хлібом.
І не сумуючи, як пташка божа,
Благословляло новий день під небом
О, Роза світу, зрі, як до зорі утроба –
ківш наповнюється небесною благодаттю
Кочують боги, птахи, звірі, люди.
І вже легко, мріяти, цілити хвороби
на хід ноги. А вночі вновь гадати
«De revolutionibus Sphaerarum Mundi»
Недавно...
© Copyright: Юрий Проскуряков, 2019
Свидетельство о публикации №119102509847
Свидетельство о публикации №119102509847
Рецензии