Дмитрий Быков. Оторвётся ли вешалка у пальто... Ру
Засквозит ли дырка в кармане правом,
Превратится ли в сущее решето
Мой бюджет, что был искони дырявым, –
Все спешу латать, исправлять, чинить,
Подшивать подкладку, кроить заплатку,
Хоть и кое-как, на живую нить,
Вопреки всемирному беспорядку.
Ибо он не дремлет, хоть спишь, хоть ешь,
Ненасытной молью таится в шубе,
Выжидает, рвется в любую брешь,
Будь то щель в полу или дырка в зубе.
По ночам мигает в дверном глазке –
То очнется лампочка, то потухнет, –
Не побрезгует и дырой в носке
(От которой, собственно, все и рухнет).
Торопясь, подлатываю ее,
Заменяю лампочку, чтоб сияла,
Защищаю скудное бытие,
Подтыкаю тонкое одеяло.
Но и сам порою кажусь себе
Неучтенной в плане дырой в кармане,
Промежутком, брешью в чужой судьбе,
А не твердым камнем в Господней длани.
Непорядка признак, распада знак,
Я соблазн для слабых к своему убытку
Сквозь меня течет мировой сквозняк,
Неуютный хлад на живую нитку.
Адарвецца ці вешалка ў паліто...
Ці адарвецца вешалка ў паліто,
Ці засвеціцца дзірка ў кішэні правай,
Ці ператворыцца ў існае рэшато
Мой бюджэт, што быў заўсёды дзіравым, -
Усё спяшаюся латаць, выпраўляць, чыніць,
Ашалёўваць падшэўку, кроіць латку,
Хоць і сяк-так, на жывую нітку,
Насуперак сусветнага бязладдзя ўнакладку.
Бо ён не дрэмле, хоць спіш, хоць ясі,
Ненаеднай моллю ўтойваецца ў футры,
Чакае, ірвецца ў пралом у небясі,
Гэта шчыліна ў падлозе ці дзірка ў зубе.
Па начах міргае ў дзвярным вочку -
Ці ачуняе лямпачка, ці патухне, -
Не пагрэбуе і дзюркай у шкарпэтцы
(Ад якой, уласна, усё і рухне).
Спяшаючыся, падлатваю яе,
Замяняю лямпачку, каб ззяла,
Абараняю беднае быццё,
Падтыкаю тонкую коўдру.
Але і сам парою здаюся сабе
Няўлічанай у плане дзюрой у кішэні,
Прамежкам, праломам у чужой журбе,
А не цвёрдым каменем у Гасподняй далоні.
Непарадку прыкмета, распаду знак,
Я спакуса для слабых, страта здабытку
Скрозь мяне цячэ сусветны скразняк,
Няўтульны холад на жывую нітку.
Перевод на белорусский язык М. Троянович
Свидетельство о публикации №119102503949