День старiша, грiх терпкiша...

Шостий рік новий лік: за поріг, нЕчисті по ріг, нам ув оберіг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня...
Ось копія зо згарища попередньої сторінки:


                навечірні перші зорі
                та місяць-молодик...

                дні на навечір’я хворі,
                вечори — на подих...

                бо міняє так повітря
                смак, і колір, навіть...

                навечір’я — млин без вітря;
                часу тиха завідь...

                до початку навечір’я
                вчепури подвір’я...

                ніч же прОйде, де і в танці...
                в кожній — забаганці!!!


Ось і відгуки на «Й день старiша... Йде до ночi! малюночок» (Юрий Зозуля),  не марно ждала би їх ся копія;
то най і мої свіжї "БУДЬМО!" та "ЩАСТИ!!", як тоді, як годиться, як було:

Багато змістовних прошарків одночасно!
Дякую, що про них нагадали, пане милий Юрію!.. - в різних забаганках - забуваємо...
Олена Ра   30.06.2013 14:34

Чудово, Юрій! Я захоплена і формою, і змістом. Але така барвиста картина для мене таіть більш глибокий, сокровенний зміст:
"вчепурити подвір я" - тут бачиться мені достойно приготувати свою
душу до початку навечір я життя - до того часу, як Людина досягне
досить похилого віку; приготувати до того, як наступить ніч: прийде час відходу з цього світу
Таким чином, цей вірш не тільки високохудожній, а й богословський.
Вдячна Вам, є над чим замислититись.
З повагою, Ангеліна Соломко.
Ангелина Соломко   05.10.2012 02:12

Гарно як! Дуже сподобалося!
Кужель Наталия   04.10.2012 12:07