У Парижi теж бабине лiто
невагома, ажурна журба.
Листя падає, та менуету
молитовні виконує па.
Листя падає. Сонце голубить,
зацвіли діаманти в росі,
і газони радіють і клумби.
Тільки чути: «Бонжур!» і «Мерсі!»
А як листя, від посмішок світле,
вітер злістю зими шарпане –
літо бабине лагідне вип’є
з ним шампанського чи шардоне.
Скаже листю: «Ти – талановите»
і в сріблясту огорне вуаль.
Не прощається бабине літо.
«До побачення!» ; «Оревуар!»
2019
Свидетельство о публикации №119102208301
І хоч зараз не бабине літо,
Та й зима не прийшла до нас. Жаль!
Ти ж бо, Ігоре, талановитий,
В спеку літню, й в зимову печаль...
Прийми мої поздоровлення і найкращі побажання із святом, яке було в часи твого призовного віку!
З повагою,
Людмила Киреева-Силенко 23.02.2020 17:30 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 24.02.2020 13:35 Заявить о нарушении