Злечу птахою у небо

Злечу птахою у небо,
Не гоніть бо вітри.
Бо напевне мені треба,
Вірте ж,мені,-вірте.

Мов ріка,течу,- у горах.
Хвилею об камінь.
І душею мов у горі,
Дякуючи кармі.

По життю,біжу листками...
Що з дерев упали.
Вірю,щастя іще буде...
Та й горя...ні грами.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии