Бабця Варя
та й горіхи в деці на печі...
а проте тепло осіннє втіху
роздає мов бабця калачі.
Всім щедрУє, й усміхнеться любо,
по голівці гладить внученя...
що з того, що сива і беззуба,
а мені б тих калачів - щодня!
Отже, осінь. Саме середина.
До зими й до літа - добрий шмат.
Граюсь листям золотим дитинно,
відмахнувшись від вчорашніх втрат.
Незабаром сіре передзим*я
плакатиме за теплом навзрид.
А бабусі Варі сиве тім*я
рідше виглядатиме з воріт.
Свидетельство о публикации №119102109455
Наталья Якименко 2 23.10.2019 19:10 Заявить о нарушении
Память о бабушке и у меня греет тёплым, негасимым светом...
Обнимаю.
Ева Сокол 2 23.10.2019 21:22 Заявить о нарушении