Природа-цариця!
Картину що створена богом, єдиним.
Там ліс, полонина, струмок та поля…
Цим усім оповита рідненька земля.
А я все стою, обійняти бажаю,
Красу, що природою всі називають.
Вслухаюсь у шелест грайливого листя:-
-Що хочете, милі, мені розповісти?-
А листя шепоче, мов пісню співає.
Я вічка затулю і начебто в раю.
Джурчання струмочка підспівує листю:-
-Ідіть но, скуштуйте джерельну водицю.-
І я, босоніж, по зеленій траві,
Що стелиться килимом, бігла туди.
Напилась досхочу смачної водиці.
А сонце грайливо лоскоче обличчя.
Повітрю та сонечку щиро всміхаюсь.
Природа-царице, тебе я кохаю!
Свидетельство о публикации №119102008150
ДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. Витіканням утворювати монотонні булькаючі звуки, шум. Тихо води дзюрчать в долах, Ліс зелений шумить в горах (П. Грабовський); Було чути, як дзюрчить Прут у “коліні”, як .. скриплять сусідські хвіртки (Ірина Вільде).---- ИЗ СЛОВАРЯ
У ВАС ПРОБЛЕМЫ С РИТМОМ
Наталия Хорунжева 19.01.2022 01:34 Заявить о нарушении