Цілує осінь срібле павутиння
Мого волосся і зриває "дах".
Мов хтось з глибин вибухує, веління:
- Іди в обійми, не соромся так
Своїх бажань і почуттів жіночих,
Своєї'необ'ємної душі
Дивись і не відводь , будь ласка, очі,
Бо він найкращій за усих мужчин.
І я відкрита, щира і всміхненна
Роблю важливий крок в своїм житті.
І чується співає пісню неня,
Неначе янгол із небес злетів.
20.10.19.
осiнь в душi
© Copyright: Лариса Калинина-Харламова, 2019
Свидетельство о публикации №119102007482
Свидетельство о публикации №119102007482
Рецензии