Людмила Юферова. Блуждает Осень...

Автор: Людмила ЮФЕРОВА
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

*

По-детски опьяняет нежно осень!
Последний запах сада, листопад.
Приятно солнце в ноябре и просинь,
И хризантем особый аромат.

Приятные минуты – шёлк на ощупь,
Покой изящен, подслащён на вкус,
И теплый ветер, и смиренна поступь
Немногих облачков, спокойных чувств.

Дрожит вода, как в солнечной тарелке,
Стеклом разбитым в дремлющем пруду…
Я слышу звуки милые свирели
В мелодии дождя и к ним иду.

Подворьем парковым блуждает осень …
Ей паутинок порванных не жаль.
Листвы пожухлой разноцветна россыпь,
Воображаю красочную шаль.

Сползает день, как серый дым при тучах.
Печалью вечер может стать к ночи.
Надеждой вспыхнула, припомнив случай,
Твои в нём губы были горячи.
---

Оригинал

http://www.stihi.ru/2013/11/10/1105

Блукае Осiнь...


Яка п’янка, дитинно-ніжна осінь!
Останній подих саду – в листопад.
Янтарне сонце розлива ще й досі
На білі хризантеми лимонад.

Приємні миті – ніби шовк на дотик,
Як спокій з підсолодженим смаком.
І теплий вітер, що веселий котик,
Жене хмарки пухнастим батіжком.

Як биті скельця в сонячній тарілці,
Тремтить ставок, дрімає, зледащів...
Он грає ясен на дзвінкій сопілці
І заклика мелодії дощів.

Блукає осінь парковим обійстям...
Їй павутинок порваних шкода.
В траві пожухлій різнобарвним листям
Мозаїку яскраву виклада...

Сповзає день, як сивий дим, до краю
Й тривогою у вечір пророста.
А я стою й надію виглядаю,
І згадую твої палкі вуста...