Космоочi

З висоти чарівні космоочі
так проймають осінній пожар,
що, здається, зурочити хочуть
злотокосу царівну, на жаль.
Та непросто красуні тенета
розіп’яти на свіжій стерні,
бо вона їх, мов справжня комета,
на рудім перескочить коні.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Кожен рік зустрічаємо осінь,
космоочі горять кожен рік,
та червону царівну і досі
стереже від очей оберіг.


Рецензии