Я одягаю кращі речі,
Волосся ллється по плечах.
Бажання прагну у цей вечір
Побачити в твоїх очах.
Щоб твоя спрага, мій тиране,
Бурхлива наче водоспад,
Зламавши сором та кайдани,
Несла мене у райский сад!
Щоб ні землі, ні навіть неба,
Лиш руки твОї та вуста,
І безсоромності потреба
ВоднОчас грішна та свята.
Густе кохання по кімнаті
Розлите щедро, через край,
Спинило щоб на циферблаті
Плин часу. Волі не благай!
Її не буде! Ти в полоні!
Ти мій, від того не втекти!
І крапля, що біжить по скроні,
Так легко здатна обпекти.
Такими щирими ночами
Зникають місто, люди, час.
Існує те лиш, що між нами,
Нема нічого окрім нас.
Наталі Амар
Про пристрасть
© Copyright: Натали Амар, 2019
Свидетельство о публикации №119101904173
Свидетельство о публикации №119101904173
Рецензии