Шукає доля контури душі,
Яка, які... були б впритул до суті,
І чоботами були у зміст взуті,
Від серця аж до крайньої межі...
Шукає доля, щоб оті серця...
Бились би в унісон о приспів світла,
І щоб, як ті євангельскії діти,
Довіру не зшкрібали із лиця...
Шукає доля промені ясні,
Щоб ті серця натхненням пов'язали,
Щоб радість в післямову повплітали,
Як стрічки в косу пізньої весни...
Шукає доля очі золоті,
Якими вибудовуються стіни,
Фундамент, куполи такої віри,
З якої зводять храми і мости...
Шукає доля...Значить і знайде...
І контури проявляться, і душі...
Такі, які палають, а не мусять...
І доля Світло - Град із душ зведе...
Ищет судьба контуры души...
© Copyright: Евгений Голоюх, 2019
Свидетельство о публикации №119101708750
Свидетельство о публикации №119101708750
Рецензии