Неначе долю переплакали

Евгений Голоюх
Неначе долю переплакали
У кроках спраглої води...
Як діти були за ознаками
Та не дитячії сліди...

Ненамальованими зорями,
Неначе краєм перейшли...
Думки тулилися до  повіні,
 У переповненім човні...

Все перебуте - перемелено,
Кінцем неписаним пера,
І де була надія встелена,
Там віра замість зорь зійшла...

Чого стоїш душею кривишся?
Твоя біда, то не біда...
І острахом в майбутнє дивишся,
Майбутнє - стиглая вода...

А що не віриться, то байдуже...
Прибавить віри, як води...
Життя воно, як доля - райдужне,
Де ти маленько підожди...


© Copyright: Евгений Голоюх, 2019
Свидетельство о публикации №119101708702
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Евгений Голоюх
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Евгений Голоюх