Я згадую Київ років шестидесятих,
Який зелений і квітучий був.
Буяли квітами сади і парки
І цій красі раділи люди всі.
А зараз, одні лише висотки
І не залишилось ні однієї сотки.
Де б не була забудована Земля,
Як тільки це видержує вона.
Да, людям жити десь треба
Адже у житлу у них потреба.
Та не цікавляться про всі причини
І думають відбудуться без них ці зміни.
Але ,куди дівати всі відходи-
Все ж піде на людські городи.
Бо каналізації у домах нема
Та для мажорів це усе дарма
Їм аби гроші капали в кишеню
І натулили стільки вже домів.
Раніше так робить ніхто б і не посмів
Вони ж скупили землю за безцінь.
Звичайно, красиві з виду ці дома,
Але ж природі захисту нема.
От і задумайтеся люди,
Що з нашою землею буде.
10.10.2019
Наш Киев
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2019
Свидетельство о публикации №119101404752
Свидетельство о публикации №119101404752
Рецензии