(вірш-вибачення)
"Конь был слепой. А я не знал, ярился на него,
когда шарахался он вдруг от храпа своего..."
Кінь був сліпий. А я не знав й від нього лютував,
коли зненацька від хропіння свого він жахавсь.
Кінь був сліпий. А я вважав, що він лиш ледар-жох,
і годував внатруску й мріяв, щоб він скоріше здох.
Але він вижив й вижив я. Життя щадило нас.
І те, що був каліка він, я бачу лише в даний час.
І все караюсь, і повторюю, - Зустрінемось вві сні,
адже не знав я, зрозумій! Але не вірить він мені.
- Леонід Завальнюк
російсько-український поет
Шахтарський кiнь
© Copyright: Петр Скорук, 2019
Свидетельство о публикации №119101203212
Свидетельство о публикации №119101203212
Рецензии