Кохалась квiтка iз осiннiм вiтерцем. Осiннiй вальс

1.
Кохалась квітка із осіннім вітерцем.
Я цілував твоє омріяне лице.
І раптом – вальс, з тобою наш – осінній вальс,
Неначе хтось замовив, як побачив нас.

Приспів:
На все свій час, сказала ти,
на все свій час.
А зараз нам потрібно йти
Йти, попри вальс.

Нам час іти, на все свій час,
Сказала ти.
І вальс лунає не для нас,
Бо час іти.


2.
А час спливав, і стільки пройдено доріг.
І я той вальс уже б на пам'ять грати зміг.
Та не вдавалось, бо для вальсу ще не час.
І вальс лунає... Та лунає не для нас.

Приспів:
На все свій час, сказала ти,
на все свій час.
А зараз нам потрібно йти
Йти, попри вальс.

Сказала ти, на все свій час,
Сказала ти.
І вальс лунає не для нас,
Бо час іти.


3.
Та вітерець і квітка – знов, бо осінь – знов.
І врешті вальс для нас виконує любов.
Осінній вальс – для тих, хто дочекатись вмів.
А вальс для двох – найдивовижніше із див.

Приспів:
На все свій час, казала ти,
на все свій час.
Підтвердив істини прості
Осінній вальс.

Осінніх вальсів нині час...
Й лунає знов,
Й кружляє нас осінній вальс,
Бо вальс – любов...